1-е Послание к ТимофеюГлава 6 |
|
1 |
|
2 Те же, которые имеют господами верных, пусть не пренебрегают ими, потому что они братья, но пусть еще усерднее им служат, потому что верны и возлюбленны те, которые получают от них благодеяние. |
|
3 Если кто распространяет иные учения и не внимает здравым словам Господа нашего Иисуса Христа и учению согласному с благочестием, — |
|
4 тот впал в гордость, ничего не знает, но заражён болезнью к спорам и словопрениям, от которых бывают зависть, ссоры, хулы, лукавые подозрения, |
|
5 прения между людьми с развращённым умом, чуждыми истины, думающими, что благочестие есть источник прибытка. |
|
6 Но великое приобретение — быть благочестивым и довольным: |
|
7 ибо мы ничего не принесли в мир; явно, что ничего не можем и вынести из него. |
|
8 Имея пропитание и одежду и кров, удовлетворимся этим. |
|
9 А желающие обогащаться впадают в искушение и в сеть и в многие безрассудные и вредные похоти, которые погружают людей в разорение и гибель. |
|
10 Ибо корень всех зол есть сребролюбие, предавшись которому, некоторые отбились от веры и причинили себе многие острые страдания. |
|
11 |
|
12 Подвизайся добрым подвигом веры, держись вечной жизни, к которой ты был призван и для которой ты исповедал доброе исповедание перед многими свидетелями. |
|
13 Предписываю тебе пред Богом, всё животворящим, и пред Христом Иисусом, засвидетельствовавшим пред Понтием Пилатом доброе исповедание, |
|
14 соблюсти заповедь беспорочно и безупречно до явления Господа нашего Иисуса Христа, |
|
15 которое в свое время покажет блаженный и единый Повелитель, Царь царствующих и Господь господствующих, |
|
16 единый, имеющий бессмертие, обитающий во свете неприступном, Которого не видел никто из людей и увидеть не может. Ему честь и держава вечная, аминь. |
|
17 |
|
18 пусть они делают доброе, богатеют добрыми делами, будут щедрыми, общительными, |
|
19 собирая себе сокровище, доброе основание для будущего, чтобы достигнуть истинной жизни. |
|
20 |
|
21 которому следуя, некоторые отступили от веры. |
1-е ТимофiюРозділ 6 |
|
1 |
|
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що бра́ття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улю́блені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй! |
|
3 |
|
4 той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади, |
|
5 постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких! |
|
6 Великий же зиск — то благоче́стя із задоволенням. |
|
7 Бо ми не прине́сли в світ нічого, то нічого не можемо й ви́нести. |
|
8 |
|
9 А ті, хто хоче багаті́ти, упадають у спокуси та в сітку, та в числе́нні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загла́ду й загибіль. |
|
10 Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння. |
|
11 Але ти, о Божа люди́но, утікай від такого, а женися за праведністю, благоче́стям, вірою, любов'ю, терпеливістю, ла́гідністю! |
|
12 Змагай добрим зма́гом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визна́ння перед свідками багатьма́. |
|
13 Наказую перед Богом, що ожи́влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визна́ння засві́дчив за По́нтія Пила́та, |
|
14 щоб доде́ржав ти заповідь чистою та бездога́нною аж до з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа, |
|
15 що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, |
|
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь! |
|
17 Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток, |
|
18 щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні, |
|
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя. |
|
20 |
|
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благода́ть з тобою. Амі́нь. |
1-е Послание к ТимофеюГлава 6 |
1-е ТимофiюРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Те же, которые имеют господами верных, пусть не пренебрегают ими, потому что они братья, но пусть еще усерднее им служат, потому что верны и возлюбленны те, которые получают от них благодеяние. |
2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що бра́ття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улю́блені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй! |
|
3 Если кто распространяет иные учения и не внимает здравым словам Господа нашего Иисуса Христа и учению согласному с благочестием, — |
3 |
|
4 тот впал в гордость, ничего не знает, но заражён болезнью к спорам и словопрениям, от которых бывают зависть, ссоры, хулы, лукавые подозрения, |
4 той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади, |
|
5 прения между людьми с развращённым умом, чуждыми истины, думающими, что благочестие есть источник прибытка. |
5 постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких! |
|
6 Но великое приобретение — быть благочестивым и довольным: |
6 Великий же зиск — то благоче́стя із задоволенням. |
|
7 ибо мы ничего не принесли в мир; явно, что ничего не можем и вынести из него. |
7 Бо ми не прине́сли в світ нічого, то нічого не можемо й ви́нести. |
|
8 Имея пропитание и одежду и кров, удовлетворимся этим. |
8 |
|
9 А желающие обогащаться впадают в искушение и в сеть и в многие безрассудные и вредные похоти, которые погружают людей в разорение и гибель. |
9 А ті, хто хоче багаті́ти, упадають у спокуси та в сітку, та в числе́нні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загла́ду й загибіль. |
|
10 Ибо корень всех зол есть сребролюбие, предавшись которому, некоторые отбились от веры и причинили себе многие острые страдания. |
10 Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння. |
|
11 |
11 Але ти, о Божа люди́но, утікай від такого, а женися за праведністю, благоче́стям, вірою, любов'ю, терпеливістю, ла́гідністю! |
|
12 Подвизайся добрым подвигом веры, держись вечной жизни, к которой ты был призван и для которой ты исповедал доброе исповедание перед многими свидетелями. |
12 Змагай добрим зма́гом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визна́ння перед свідками багатьма́. |
|
13 Предписываю тебе пред Богом, всё животворящим, и пред Христом Иисусом, засвидетельствовавшим пред Понтием Пилатом доброе исповедание, |
13 Наказую перед Богом, що ожи́влює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визна́ння засві́дчив за По́нтія Пила́та, |
|
14 соблюсти заповедь беспорочно и безупречно до явления Господа нашего Иисуса Христа, |
14 щоб доде́ржав ти заповідь чистою та бездога́нною аж до з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа, |
|
15 которое в свое время покажет блаженный и единый Повелитель, Царь царствующих и Господь господствующих, |
15 що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами, |
|
16 единый, имеющий бессмертие, обитающий во свете неприступном, Которого не видел никто из людей и увидеть не может. Ему честь и держава вечная, аминь. |
16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь! |
|
17 |
17 Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток, |
|
18 пусть они делают доброе, богатеют добрыми делами, будут щедрыми, общительными, |
18 щоб робили добро, багати́лися в добрих ділах, були щедрі та пильні, |
|
19 собирая себе сокровище, доброе основание для будущего, чтобы достигнуть истинной жизни. |
19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбу́тньому, щоб прийняти правдиве життя. |
|
20 |
20 |
|
21 которому следуя, некоторые отступили от веры. |
21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благода́ть з тобою. Амі́нь. |